Того Щастя тої Слави повік не забудем... Ой сів Пугач на могилі тай крикнув він пугу. Чи не дасть Бог запорожцям хоч на рік потугу. Наші шаблі затупились мушкети без курків наше серце козацькеє не боїцця турків Ой колись ми панували а тепер не будем. То
Місяць на небі, зіроньки сяють.....Місяць на небі, зіроньки сяють, Тихо по морю човен пливе. В човні дівчина пісню співає, А козак чує - серденько мре. Пісня та мила, пісня та люба, Все про кохання, все про любов. Як ми любились та й розійшлися, Тепер нав
Я хочу бути тобі неповторним, Одним єдиним всім стати для тебе, Ти знаєш я не знав до тебе радість, Тепер я навіть дихаю тобою. А ми зустрілись гарно й випадково, Я навіть інших знати вже не хочу, Я напишу знов пісню тобі нову, Тебе люблю й солодкі стали
Місяць на небі, зіроньки сяють.....Місяць на небі, зіроньки сяють, Тихо по морю човен пливе. В човні дівчина пісню співає, А козак чує - серденько мре. Пісня та мила, пісня та люба, Все про кохання, все про любов. Як ми любились та й розійшлися, Тепер нав
то світ стає іншим, що було складним, здається простішим, минає погане, що було раніше і те, що між нами стає найважливішим! Тепер я розумію... це найважливіше!